Віртуальний хостинг використовує концепцію віртуальних машин, де кожному веб-сайту або додатку призначається окрема віртуальна машина з власним набором ресурсів. Це означає, що ресурси, такі як процесорний час, оперативна пам’ять і дисковий простір, відведені для кожної віртуальної машини, не «беруться» один у одного.